Хотіла До Сiмейного Лікаря Пoтрапити. За Записом. І Ось Що З Того Вийшло — Журналістка

Хотіла до сімейного лікаря потрапити. За записом.. А там ситуація, як на білорусько-польському кордоні: натовп ковідних мігрантів штурмує загорожу з крісел і молиться на медсестру, розіп’яту в дверях. Вона там для тих, хто тільки запитати і на секундочку…

Гул стоїть аж до стелі, злісне клацання зубів звучить, як попереджувальні постріли. Вставні щелепи масово мобілізовані й готові вгризтися в горлянки, незалежно від ступеня громадянської свідомості їхнього носія. Байрактари, в натурі!

Десь вгорі під стелею немічно звучить попередження головного лікаря про епідеміолонічну ситуацію та необхідність соціальної дистанції. Час від часу коридор наповнює запах хлоргексидину і над головами з’являється безпілотник санітарки.

Хтось у натовпі зауважує, що сполуки спирту краще дезинфікують, ніж хлорна мішанка. Санітарка скеровує держак безпілотника в той бік, знавець санітайзерів змовкає, а натовп продовжує займатися перехресним запиленням болячками та обговорювати критичну медико-санітарну ситуацію.

Медсестра, розіп’ята на дверній рамі, втримує її з останніх сил і просить Бога дожити до кінця зміни.

За дверима — санпропускник Царства небесного, в якому посланець апостола Петра — сімейний лікар, воістину, як скеля, на якій збудовано храм Асклепія, виписує направлення на тести, аналізи, обстеження, ставить діагнози, штампує лікарняні, довідки, вносить це все в базу даних поліклініки, заповнює форми на сайтах здороввідділу міста, області, країни та дублює їх вручну до паперової амбулаторної картки й журналу відвідувань.

Оставьте первый комментарий

Оставить комментарий

Ваш электронный адрес не будет опубликован.


*