«»Швидкої» ми так і не дочекалися». Історії важких хворих на COVID-19, які змушені лікуватися вдома

Пацієнти з COVID-19 лежать у спільному відділенні, тимчасово створеному для хворих на коронавірус у лікарні Львова, 23 березня 2021 рокуФото: 

AP/Evgeniy Maloletka

Протягом минулого тижня до лікарень потрапили близько 44 тисяч хворих на COVID-19. За словами міністра охорони здоров’я Максима Степанова, «ковідні» лікарні в Україні заповнені майже на 54%. 

Доволі напружена ситуація в Києві, а також в Одеській, Миколаївській, Київській та Житомирській областях — кількість зайнятих ліжок там зростає. Через завантаженість лікарень волонтери з Києва та Одеси видають людям кисневі концентратори додому. 

Розповідаємо історії важких хворих на COVID-19, які змушені лікуватися вдома, бо до них не приїжджає «швидка», а в лікарнях немає місць.

«Попросили підписати папірець, що ми відмовляємося від госпіталізації»

Ганна Лебедєва доглядає за батьками покійного чоловіка у Харкові. Вони вже понад тиждень хворіють на COVID-19 удома. І хоча завантаженість ліжок із киснем у Харківській області станом на 30 березня  47,2%, до лікарні батьків не забрали, пояснивши це відсутністю вільних місць.

Ситуація для Ганни не нова: восени її матір також спочатку не могли госпіталізувати, а коли стан дійшов до критичного  забрали, однак врятувати не змогли.

Все почалося з того, що я розмовляла телефоном із мамою чоловіка і почула, що у неї хворий голос. Вона розповіла, що у них з’явився кашель та температура. Я поїхала до них із пульсоксиметром, щоби перевірити сатурацію. У батька вона була 90%, а у мами — 96% (рівень кисню в крові у здорової людини — 95-99%, однак у людей із супутніми захворюваннями він може бути в межах 92-96% — ред.).

Чоловік вимірює сатурацію крові, перебуваючи вдома в Одесі після перенесеної важкої форми коронавірусу, 25 листопада 2020 року

Чоловік вимірює сатурацію крові, перебуваючи вдома в Одесі після перенесеної важкої форми коронавірусу, 25 листопада 2020 рокуФото: 

Олександр Хоменко/hromadske

читайте також

Це був вихідний день і сімейна лікарка не виходила на зв’язок, тому я вирішила зателефонувати у «швидку». Вони виміряли сатурацію і сказали, що показник низький і це показання для госпіталізації, але місць у лікарнях немає. Попросили підписати папірець, що ми відмовляємося від госпіталізації, але я спочатку не хотіла.

Лікарі пояснили, що не мають права відмовляти у госпіталізації, тому повинні забрати батьків і возити містом у пошуках вільного місця в лікарні. Звісно, я не хотіла, щоб їх хворих так возили. У цій ситуації ти почуваєшся безправним.

Працівники «швидкої» порадили телефонувати сімейній лікарці, щоб вона призначила лікування, але я додзвонилася до неї лише в понеділок. Вона попросила зв’язатися ввечері, бо в неї тривав прийом пацієнтів.

Того ж дня я повезла батьків на аналізи. У них виявили запалення легень. Сатурація не покращувалася. Сімейна лікарка написала, щоб ми не панікували, а коли я попросила направлення на госпіталізацію, сказала, що вже вийшла з роботи. Наступного дня вона не приймала пацієнтів, а потім пішла на лікарняний.

Ми змінили сімейного лікаря. Я вмовила завідувачку, щоб лікарка прийшла оглянути батьків. Вона направила їх на тест і обіцяла потім сконтактувати з нами. Експрес-тест в обох батьків показав позитивний результат, а ПЛР-тест був негативним. Однак після результатів ніхто з лікарні нам так і не зателефонував.

Ми звернулися до приватного лікаря. Мої друзі зібрали кошти на лікування. Я зателефонувала Лесі Литвиновій (співзасновниця благодійного фонду «Свої» в Києві, який видає хворим на COVID-19 кисневі концентратори — ред.), вона надіслала нам у Харків концентратор.

Співзасновниця благодійного фонду «Свої» Леся Литвинова пояснює, як правильно користуватися кисневим концентратором родичкам людини, яка захворіла на важку форму коронавірусу, 23 березня 2021 року

Співзасновниця благодійного фонду «Свої» Леся Литвинова пояснює, як правильно користуватися кисневим концентратором родичкам людини, яка захворіла на важку форму коронавірусу, 23 березня 2021 рокуФото: 

Олександр Хоменко/hromadske

читайте також

У батька від початку хвороби стан стабільний, йому не краще, але й не гірше. Без концентратора сатурація тримається на рівні 89%. Він весь час лежить. 

Мама почувалася краще, тому намагалася робити якісь хатні справи. За тиждень їй погіршало, сатурація впала до 88%. Зараз вона також постійно дихає з концентратором.

Я це все вже проходила — у листопаді захворіла моя мама. У неї був важкий перебіг хвороби. Нам теж розповідали, що її вилікують удома, бо місць у лікарнях не було. Хоча у неї хворе серце і всі показники вказували, що її треба госпіталізувати. 

Леся й тоді надсилала нам концентратор, мама протягом тижня лежала з ним, а потім її стан став ще гіршим. Лише тоді її забрали в лікарню, але не врятували. Я її поховала.

«Боялася, що покладу їх у лікарню, а заберу в труні»

Оксана Боженко живе в Києві. Разом із батьками вона захворіла на COVID-19 наприкінці березня. Її стан дозволяє доглядати за батьками, у яких хвороба протікає важче. Вже протягом декількох днів вони дихають за допомогою концентратора, який надали волонтери.

Спочатку захворів тато, а потім симптоми заявилися в мене і в мами. Оскільки мама лежача — вона має інвалідність І групи та не може ходити, — ми з батьком лише вдвох поїхали на тест. Він виявився позитивним.

Лаборантки Київського обласного лабораторного центру МОЗ роблять тест на коронавірус, 21 січня 2021 року

Лаборантки Київського обласного лабораторного центру МОЗ роблять тест на коронавірус, 21 січня 2021 рокуФото: 

Анастасія Власова/hromadske

Я зателефонувала до сімейної лікарки, вона одразу призначила мамі антибіотик, я почала його колоти. Ми з батьком трималися на вітамінах та жарознижувальних.

Однак до кінця першого тижня хвороби йому погіршало. Температура підвищилася до 39°С, а сатурація в обох батьків була 81-83%.

У «швидкій» сказали, що доведеться чекати впродовж 3-4 години. Я питала, чи можлива госпіталізація в закладі ближче до нашого будинку, щоб я могла їх навідати, бо мамі постійно потрібна допомога. Однак диспетчер повідомив: якщо і будуть класти до лікарні, то лише туди, де буде вільне місце. «Швидкої» ми так і не дочекалися, до нас ніхто не приїхав.

Я не знала, що мені з ними робити, — попереду були вихідні. Побачила допис Каті Ножевникової (директорки благодійного фонду «Корпорація монстрів» із Одеси, який також допомагає хворим з концентраторами), написала в коментарі, і мені дали контакти Лесі Литвинової. 

Вона швидко відреагувала — запитала про сатурацію та сказала приїжджати по концентратор. Уже декілька днів вони дихають із його допомогою.

Чоловік жінки, хворої на коронавірус, пише заявку на кисневий концентратор в офісі благодійного фонду «Корпорація монстрів» в Одесі, 26 листопада 2020 року. Загалом зараз в Україні працюють два фонди, які займаються активною кисневою підтримкою людей, хворих на коронавірус. Це БФ «Свої» (Київ) і «Корпорація монстрів» (Одеса)

Чоловік жінки, хворої на коронавірус, пише заявку на кисневий концентратор в офісі благодійного фонду «Корпорація монстрів» в Одесі, 26 листопада 2020 року. Загалом зараз в Україні працюють два фонди, які займаються активною кисневою підтримкою людей, хворих на коронавірус. Це БФ «Свої» (Київ) і «Корпорація монстрів» (Одеса)Фото: 

Олександр Хоменко/hromadske

читайте також

«Я знаю, що таке задихатися». Як на Одещині благодійний фонд допомагає в боротьбі з COVID-19

Мама стабілізувалася, у неї сатурація 91%, у тата — 84%. Він телефонував до сімейної лікарки, щоби продовжити лікарняний. Сказав, що дихає з концентратором, і більше вона нічого не питала. Я сама возила тата на аналізи. З’ясувалося, що в нього ковідна пневмонія. Виходить, якщо у тебе немає коштів або людей, які допоможуть, то ти залишений сам на себе.

Мій ранок починається з того, що мені потрібно їм виміряти температуру, сатурацію, зробити уколи, дати таблетки, під’єднати батька до кисню, потім матір, знову виміряти їм сатурацію. А ще треба їх погодувати та поміняти памперси. 

Я не знаю, як би вони були в лікарні. Я боялася, що покладу їх у лікарню, а заберу в труні.

«Сімейна лікарка радила лише спостерігати»

Батьки Каті Мілько хворіють вже два з половиною тижні. Родина живе в Харкові. Із сатурацією, нижчою за норму, вони теж лікуються вдома. Катя навіть не намагалася їх госпіталізувати, бо знає про ситуацію з місцями в лікарнях.

Першим захворів тато. Хвороба почалася нетипово — його спочатку нудило, потім температура підвищилася до 39°С, а за декілька днів виникла слабкість.

Сімейна лікарка з першого дня відкрила йому лікарняний і одразу виписала антибіотики, хоча ми навіть не здавали аналізи. Протягом 5 днів він лікувався, але йому не легшало.

Потім захворіла мама — у неї одразу почалася слабкість, вона не могла встати з ліжка. Лікарка радила лише спостерігати. На другий тиждень хвороби лікарка пішла на курси підвищення кваліфікації й передала нас іншій колезі. Тоді показник сатурації у батьків був нижчим за 90%, у тата взагалі 78%.Кисневі концентратори, які найближчим часом мають поїхати до людей, хворих на важку форму коронавірусу. Прізвища людей, які потребують кисню, написані на стікерах, 23 березня 2021 рокуКисневі концентратори, які найближчим часом мають поїхати до людей, хворих на важку форму коронавірусу. Прізвища людей, які потребують кисню, написані на стікерах, 23 березня 2021 рокуФото: 

Олександр Хоменко/hromadske

Лікарка запропонувала приїхати в лікарню і зробити тест. Послухала їх — легені були чистими. Підкорегувала лікування. Сказала, що зв’яжемося після результатів тесту. Експрес-тест показав позитивний результат, а ПЛР — негативний. Але нам більше ніхто не телефонував.

У мого тата тромбоемболія легеневої артерії (закриття легеневої артерії тромбом — ред.), йому робили операцію в Інституті серця. Лікарі казали, що шансів на життя лише 10%, і взялися оперувати лише тому, що він дійшов до клініки своїми ногами. Але навіть із такою хворобою зараз все одно треба домагатися уваги медиків.

Я звернулася до іншого лікаря. Він одразу спитав про показники аналізів, на які нас ніхто не спрямовував. Попросив підготувати кисневі концентратори, щоб він їх налаштував. Я почала шукати оренду, але дістати їх зараз не так просто, вони мають попит.

Батьки, за словами лікаря, у важкому стані, але не в критичному. Якщо на огляді в сімейної лікарки у мами ще не було пневмонії, то через два дні, коли ми зробили дослідження, в неї виявили запалення з одного боку й частково — з іншого. Це так швидко пневмонія розвинулася.

Я не намагалася госпіталізувати батьків, тому що мої друзі зі «швидкої» сказали, що вільні місця є лише в Балаклії (місто в Харківській області, близько 90 км від Харкова — ред.), якщо й забиратимуть до лікарні, то повезуть туди. Тому ми зробили вдома свій стаціонар із кисневими концентраторами, крапельницями та необхідними ліками.

Оставьте первый комментарий

Оставить комментарий

Ваш электронный адрес не будет опубликован.


*